쓰라리는 перекладається як "пекучий" або "болючий". Це слово, яке описує сильний, гострий біль, часто пов'язаний з раною або емоційним стражданням.
У пісні DAY6 використовують це слово, щоб описати глибокий біль від "쓰라리는 이 상처가" (цієї пекучої рани), виражаючи надію, що з часом цей біль зменшиться. Це слово додає емоційної глибини тексту, передаючи відчуття страждання та очікування полегшення.
У «Maybe Tomorrow» гурт DAY6 говорить про стан, коли що б ти не робив, усе залишається «таким самим», а біль навколо не поспішає зникати. Світ героя став розмитим, і він уже не розуміє, куди йти: «I don’t know» [«Я не знаю»]. Навіть сльози підступають так високо, що він мимоволі піднімає голову. Образ дуже простий і чесний: сьогодні схоже на нескінченний день, але герой усе одно повторює собі, що завтра рана буде боліти трохи менше, а холод трохи відступить.
Найсвітліша частина пісні тримається на слові 내일 (неїль, «завтра»). Це не чарівна обіцянка миттєвого щастя, а маленька причина пережити ще один день. Герой чекає на «весну», яка огорне його серце, і навіть коли покращення не видно, уявляє те, що буде за болем. «Maybe tomorrow» [«Можливо, завтра»] звучить майже як особиста мантра: одне завтра змінюється наступним, а потім, можливо, нарешті приходить той день, на який він так довго чекав.