Verweile — це поетична форма наказового способу від verweilen, тобто «затримуватися» або «залишатися деякий час». У рядку „Augenblick, verweile doch“ герой просить мить зупинитися, бо він ще не готовий її відпустити. Це рідкісне й виразне слово з відтінком старовинної поезії.
У «Zeit» німецький гурт Rammstein дивиться на час як на річку, що не зупиняється ні на мить. Люди рухаються вперед, хоча часто не бачать, куди саме: «Wir sehen, doch sind wir blind» [Ми бачимо, та ми сліпі]. Юність уже переходить у біду, життя невпинно наближається до смерті, а на березі чекає «Unendlichkeit» [безкінечність]. Образ дуже простий і тому сильний: ми всі пливемо за течією, а час не дозволяє повернутися назад.
Найніжніша частина пісні з’являється в обіймах коханої людини: «Ich liege hier in deinen Armen» [Я лежу тут у твоїх обіймах]. Хочеться, щоб ця мить тривала завжди, але «die Zeit kennt kein Erbarmen» [час не знає милосердя]. Приспів «Bitte bleib steh’n» [Будь ласка, зупинися] звучить як прохання, якого час не може виконати. Наприкінці пісня визнає: коли настає наш час, треба йти, а годинники зупиняються саме в ідеальний момент. Та навіть тоді герой просить: «Augenblick, verweile doch» [Миттєвосте, затримайся]. Це пісня про прекрасні секунди, які ми впізнаємо лише тоді, коли вони вже минають.