Cicatriz означає "шрам". Це слово, яке нечасто зустрічається в повсякденних піснях, що робить його цікавим і незабутнім.
У цій пісні Марілія Мендонса використовує його метафорично, щоб описати емоційний біль від прощання. Вона співає: "O inverno vai passar e apaga a cicatriz" (Зима мине і зітре шрам), маючи на увазі, що час вилікує біль від розставання. Це поетичне використання надає слову глибокого значення.
У цій пісні Марілія Мендонса разом із Maiara & Maraisa співає про прощання, якого неможливо навчитися заздалегідь. Рядок «Não aprendi dizer adeus» [«Я не навчилася казати “прощавай”»] звучить просто й боляче: людина ще не готова відпустити коханого, але вже розуміє, що мусить це зробити. Погляд колишнього залишиться в її пам’яті: «Sei que vai ficar nos meus / A marca desse olhar» [«Я знаю, що в моїх очах залишиться слід твого погляду»]. Тут навіть мовчання стає відповіддю: «Só o silêncio vai falar por mim» [«За мене говоритиме лише мовчання»].
Найсильніший образ пісні з’являється у фразі «Que amores vêm e vão / São aves de verão» [«Кохання приходять і відходять, вони наче літні птахи»]. Літні птахи не залишаються назавжди, і так само деякі стосунки мають свій короткий час. Вона не приховує, що їй боляче, але все одно каже: «Se tens que me deixar, que seja então feliz» [«Якщо ти мусиш мене залишити, то будь щасливим»]. А зима тут схожа на період болю після розриву: вона мине й «apaga a cicatriz» [«зітре шрам»]. Дуже гідне прощання, хоча серце явно не підписувалося на такий план.