Mittelfingern буквально перекладається як "середніми пальцями". Це цікаве слово, оскільки воно не є повсякденним і має сильний, дещо провокаційний підтекст.
У контексті пісні, фраза "mit Mittelfingern lösen wir dieses Problem hier nicht" (середніми пальцями ми цю проблему тут не вирішимо) є метафорою. Вона означає, що агресія, зневага або демонстрація неповаги (як показ середнього пальця) не допоможуть у вирішенні складних соціальних та політичних проблем, які розділяють людей. Це заклик до діалогу та компромісу замість конфронтації.
У «Mein Osten» («Мій Схід») Зільбермонд звертається до східної частини Німеччини як до близької, майже особистої людини. Пісня починається з образу «traurige Bilder einer dunklen Nacht» [сумні картини темної ночі] та назви рідного міста в теленовинах. Оповідачка не приховує свого зв’язку з домом: «Ich vergess’ nicht, wo ich herkomm’» [Я не забуваю, звідки я родом]. Вона розуміє злість свого Сходу, але бачить і те, що за цією різкістю є краса, скромність, сердечність і знайомий «freundlicher Blick» [доброзичливий погляд].
Та це не ностальгічна листівка. Злість уже «кратzt» красу, сім’ї розколоті, і тріщина проходить навіть через саму оповідачку. Вона відкидає жест із піднятим середнім пальцем як спосіб щось виправити: доведеться говорити, сперечатися й шукати компроміси. Особливо різко звучить застереження проти «Ideen von 1933» [ідей 1933 року], тобто нацистських ідей. Водночас «nicht komplett im Arsch» [не зовсім усе пропало] звучить навмисно грубо й майже по-дружньому: Схід не треба списувати. Фінал тримається на впертості та надії, що вдасться зробити так, аби страхи не перемогли.