Sehnsucht перекладається як «ту́га» або «сильне бажання». Це глибоке, емоційне слово, що описує інтенсивне прагнення до чогось або когось, часто з відтінком меланхолії чи ностальгії.
У пісні Dota Kehr використовує це слово, щоб передати відчуття туги, яке залишається, коли хтось їде. Вона співає про те, як «зовнішні залишки нашої туги» (uns'rer Sehnsucht Außenstände) відносяться потягом, підкреслюючи біль розлуки та нездійснених бажань.
Ця пісня — це детальний посібник з прощання на вокзалі, коли хтось важливий їде назавжди. Усе починається з незручного моменту, коли ви стоїте на пероні: «Wenn einer fortgeht, gibt man sich die Hände / Am Bahnhof lächelt man so gut es geht» (Коли хтось їде, ви тиснете одне одному руки / На вокзалі ви посміхаєтесь, як можете). Співаки описують це відчуття, коли людина, яка є вашим цілим світом, сидить у потязі, а ви залишаєтесь самі, думаючи, що все могло б бути інакше, якби ви сказали правильні слова.
Після від'їзду стає тільки гірше. Пісня говорить, що серце теж вирушає в подорож, залишаючи вас самих. Є дуже влучний рядок про те, як важко тримати себе в руках: «Es ist schon manchmal schwer nicht zu entgleisen» (Іноді важко не зійти з рейок), що є грою слів, адже мова йде про потяги. А потім настає сумна рутина: втрата апетиту, тому що «Man wird so leicht von Tränenschlucken satt» (Так легко наїстися, ковтаючи сльози), і нескінченне очікування. Пісня завершується гіркою думкою про мову: «Ein schweres Verbum ist das Wörtchen „warten'» («Чекати» — це важке дієслово), а «прощавай» — це просто наказ, який не залишає вибору.