Kinderspiel буквально перекладається як "дитяча гра". Це цікаве слово, оскільки воно може означати як буквальну гру дітей, так і щось дуже легке, просте, несерйозне.
У контексті пісні, фраза "Nun aber, da das Kinderspiel beendet" (Але тепер, коли дитяча гра закінчена) використовується метафорично. Вона вказує на те, що період незрілих, можливо, легковажних стосунків або поведінки завершився, і настав час для усвідомлення та серйозності. Це надає слову глибшого, меланхолійного значення.
У «Kurzer Epilog» Дота Кер і Райналд Ґребе розповідають про кохання, яке надто довго ховалося за ввічливістю й мовчанням. На початку особливо важлива гра між німецькими звертаннями: «Sie» — формальне «Ви», а «du» — близьке «ти». Рядок «Du hast mir bis zuletzt noch „Sie“ gesagt und schwiegst per „du“» [«Ти до самого кінця казав мені “Ви” і мовчав через “ти”»] звучить майже як мовний жарт, але за ним стоїть відстань між двома людьми. Вона чекала, страждала, сміялася з іншими, дозволяла їм залицятися, хоча «an keinem lag» [«їй не був потрібен жоден із них»]. Він усе це бачив, та не говорив. Вона теж мовчала, бо «ich hatte Ehre» [«я мала честь», тобто не хотіла першою зізнаватися чи принижуватися].
Найсильніше тут працюють конкретні образи: вона вдавала холодну, хоча заради подиху від нього пішла б «in die Unendlichkeit» [«у нескінченність»]. Єдине літо, «groß und klar» [«велике й ясне»], вони змарнували «mit dummer Hand» [буквально «дурною рукою», тобто через власну необережність і безглузду поведінку]. Коли гра нарешті закінчується, обоє розуміють: це було їхнє останнє літо. А після його відходу одразу починається дощ. Фінальна думка звучить без прикрас: «Weil wir nie wieder denen begegnen / Die für uns ausersehen sind» [«Бо ми більше ніколи не зустрінемо тих, хто був призначений нам»]. Німецьке «ausersehen» означає «обраний наперед» або «призначений долею», тому короткий епілог перетворюється на запізніле усвідомлення: потрібні одне одному люди були поруч, але обоє не наважилися сказати головного.