Learn French With Kate Ryan with these 23 Song Recommendations (Full Translations Included!)

Kate Ryan, die belgische Sängerin, nimmt uns in „Voyage Voyage“ auf eine Reise ohne festen Zielort mit. Die Bilder springen von „au dessus des vieux volcans“ [über den alten Vulkanen] zu Wolken, Sümpfen, dem spanischen Wind und dem Regen am Äquator. „Voyage, voyage“ [Reise, reise] klingt dabei wie ein ständig wiederholter Aufruf: Flieg höher, bleib nicht stehen und schau auf den Ozean. Die Reise führt über Hauptstädte und über Grenzen hinweg, sogar „plus loin que la nuit et le jour“ [weiter als die Nacht und der Tag].

Besonders weit wird diese Reise, wenn das Lied den „espace inouï de l’amour“ [den unglaublichen, völlig neuen Raum der Liebe] nennt. Danach geht es über das heilige Wasser eines indischen Flusses, über den Ganges und den Amazonas, durch die Sahara bis zu den Fidschi-Inseln und zum Fujiyama, dem japanischen Berg Fuji. Zwischen „barbelés“ [Stacheldraht] und „coeurs bombardés“ [bombardierten Herzen] bleibt der Blick wieder auf dem Meer: Die Welt ist voller Entfernungen, Konflikte und verschiedener Kulturen, doch die Stimme will weiterfliegen, „et jamais ne revient“ [und niemals zurückkehren]. Ein ziemlich großer, verträumter Reiseplan, der ganz ohne Koffer auskommt.

Na voz da belga Kate Ryan, “Voyage Voyage” é um convite insistente para viajar sem parar, tanto pelo mundo quanto pela imaginação. A letra começa sobre “des vieux volcans” [os vulcões antigos], onde asas deslizam sob os tapetes do vento, e passa por nuvens, pântanos, o vento da Espanha e a chuva do Equador. O verbo voyage significa “viaja”, e sua repetição faz a canção soar como um impulso impossível de ignorar: “Vole dans les hauteurs” [Voa nas alturas], acima das capitais e até “plus loin que la nuit et le jour” [mais longe que a noite e o dia].

A viagem atravessa lugares muito diferentes: o Ganges, o Amazonas, o Saara, as ilhas Fiji e o Fujiyama, nome francês do Monte Fuji. A letra também manda olhar o oceano acima de “barbelés” [arames farpados] e de “coeurs bombardés” [corações bombardeados], aproximando a aventura de um desejo de escapar da violência e das fronteiras. Quando diz “Dans l’espace inouï de l’amour” [No espaço extraordinário do amor] e “Et jamais ne revient” [E nunca volta], o convite fica ainda mais radical: partir para um lugar desconhecido, sagrado e amoroso, sem prometer retorno.

Get ready to spread your wings: Belgian singer Kate Ryan turns the globe into a playground in “Voyage Voyage.” The lyrics skim over sleeping volcanoes, slip through Spanish winds, and surf sacred rivers, all while urging the listener to fly higher and farther than time itself. With every chorus of “Voyage, voyage,” the song paints vivid postcards of the world’s wonders, inviting you to feel the rush of endless horizons and the thrill of discovery.

More than a simple travel anthem, the track celebrates unity and boundless love. It sweeps past capitals and deserts, over barbed borders and bomb-scarred hearts, to remind us that curiosity and compassion can outpace any divide. Each exotic landmark becomes a symbol of shared humanity, turning the journey into a joyous call to explore, embrace, and never stop moving forward.

«Voyage Voyage» Кейт Раян, бельгійської співачки, звучить як запрошення вирушити в нескінченну мандрівку. Лірична героїня летить над давніми вулканами, столицями й океаном, перетинає хмари, болота, іспанський вітер та екваторіальні дощі. Повторюване «Voyage, voyage» означає «Мандруй, мандруй» і надає пісні відчуття постійного руху: «Vole dans les hauteurs» [«Лети у височінь»]. Тут не потрібно обирати один маршрут, адже поруч опиняються Сахара, острови Фіджі, Фудзіяма, Ганг і Амазонка.

Мандрівка проходить не лише через країни, а й за межі звичних кордонів: «Plus loin que la nuit et le jour» [«Далі, ніж ніч і день»], у «неймовірний простір любові». Пісня також дивиться на світ без прикрас: згадує колючий дріт і «бомбардовані серця», а потім знову повертається до океану. Фінальне «Et jamais ne revient» [«І ніколи не повертається»] звучить трохи загадково й трохи драматично: мандрівник має летіти далі, не зупинятися на дюнах Сахари чи біля Фудзіями. Це пісня про свободу руху, далекі місця та любов як простір, ширший за ніч і день.

В версии бельгийской певицы Kate Ryan «Voyage Voyage» превращается в приглашение лететь куда угодно и не останавливаться. Лирическая героиня скользит «Au dessus des vieux volcans» [над старыми вулканами], проходит «De nuages en marécages» [от облаков к болотам], видит испанский ветер, экваториальный дождь и океан. Повторяющееся «Voyage, voyage» означает «Путешествуй, путешествуй», а «Éternellement» [вечно] сразу задаёт песне почти бесконечный размах. Здесь путешествие происходит не только по карте: нужно лететь «Plus loin que la nuit et le jour» [дальше, чем ночь и день] и попасть «Dans l’espace inouï de l’amour» [в небывалое пространство любви].

Дальше появляются конкретные места и люди: священная вода индийской реки, Ганг, Амазонка, Сахара, острова Фиджи и Фудзияма, то есть гора Фудзи в Японии. Песня без остановки пересекает весь мир, а фраза «Et jamais ne revient» [и никогда не возвращается] звучит немного безрассудно и очень красиво. Даже над «Des barbelés» [колючей проволокой] и «Des coeurs bombardés» [разбомбленными сердцами] голос продолжает смотреть на океан и звать в путь. Это не рассказ с сюжетом, а длинный полёт через города, реки, пустыни и любовь, где главное слово действительно одно: «Voyage».

What makes someone instantly unforgettable? “Ella, Elle L’a” swoops in with a joyful answer: that mysterious je-ne-sais-quoi that lit up jazz icon Ella Fitzgerald. Belgian singer Kate Ryan turns the spotlight on Ella’s unstoppable groove, using bright Euro-dance beats to celebrate the extra spark hiding in a person’s smile, voice, or laugh. The lyrics paint Ella’s gift as a beacon for an entire history of Black music, swinging between love and despair yet always pulsing with rhythm.

Ryan’s message is clear: whether you are a king, a dreamer, or think you have nothing, that spark lives inside you too. It cannot be bought, sold, or faked. So grab whatever is at hand (a barrel, a piano, even a table), make some noise, and let your inner flame shine just like Ella’s. The song is an invitation to feel good, dance freely, and believe that you already have “it.”

¡Prepárate para sentir la energía de Kate Ryan con "Ella, Elle L'a"! Esta canción es un verdadero himno a esa cualidad especial que algunas personas tienen, ese "je ne sais quoi" que nos atrae y nos hace sentir bien.

Kate Ryan nos canta sobre una alegría, una sonrisa, y algo en la voz que nos invita a acercarnos, que nos hace sentir "étrangement bien" [extrañamente bien]. Es como si la canción hablara de la historia y la resiliencia, mencionando "toute l'histoire du peuple noir" [toda la historia del pueblo negro] que se mueve entre el amor y la desesperación. Pero al final, la canción nos dice que si tienes esa chispa, "Si tu l'as tu l'as" [Si la tienes, la tienes]. Es ese "tout petit supplément d'âme" [pequeño suplemento de alma], ese encanto indefinible, esa "petite flamme" [pequeña llama] que no se compra. ¡Es algo que simplemente tienes!

¡Prepárate para sentir la energía de Kate Ryan con "Ella, Elle L'a"! Esta canción es un verdadero himno a esa cualidad especial que algunas personas tienen, ese "je ne sais quoi" que nos atrae y nos hace sentir bien.

Kate Ryan nos canta sobre una alegría, una sonrisa, y algo en la voz que nos invita a acercarnos, que nos hace sentir "étrangement bien" [extrañamente bien]. Es como si la canción hablara de la historia y la resiliencia, mencionando "toute l'histoire du peuple noir" [toda la historia del pueblo negro] que se mueve entre el amor y la desesperación. Pero al final, la canción nos dice que si tienes esa chispa, "Si tu l'as tu l'as" [Si la tienes, la tienes]. Es ese "tout petit supplément d'âme" [pequeño suplemento de alma], ese encanto indefinible, esa "petite flamme" [pequeña llama] que no se compra. ¡Es algo que simplemente tienes!

„Voyage Voyage“ на белгийската певица Кейт Райън е покана да се отправиш нанякъде без карта и без крайна спирка. Лирическият глас лети „Au dessus des vieux volcans“ [Над старите вулкани], плъзга се между облаци, блата, испанския вятър и екваториалния дъжд. Повторението на „Voyage, voyage“ [Пътувай, пътувай] звучи като мантра, а „Éternellement“ [Завинаги] подсказва, че това пътуване не е ваканция, а непрекъснато движение.

Маршрутът става все по-широк: над столици и океани, по свещените води на индийска река, по Ганг и Амазонка, през Сахара, островите Фиджи и Фуджияма. Има и по-тежки образи: „Au dessus des barbelés“ [Над бодливата тел] и „Des coeurs bombardés“ [Над бомбардираните сърца]. Затова песента гледа отвъд границите и войната, към „l’espace inouï de l’amour“ [невероятното, нечувано пространство на любовта]. Най-смелото обещание е „Et jamais ne revient“ [И никога не се връщай], сякаш след като видиш целия този свят, обикновеният път назад вече не е достатъчен.

Το «Voyage Voyage» της Βελγίδας καλλιτέχνιδας Kate Ryan είναι ένα τραγούδι για ένα ασταμάτητο ταξίδι, κυριολεκτικό και ονειρικό. Η φωνή του τραγουδιού πετά πάνω από παλιά ηφαίστεια, σύννεφα, βάλτους, πρωτεύουσες και τον ωκεανό. Η επαναλαμβανόμενη λέξη «Voyage» σημαίνει «Ταξίδεψε», ενώ το «αιώνια» δίνει στην εικόνα την αίσθηση πως αυτό το ταξίδι δεν έχει προορισμό ούτε τέλος. Από τους ανέμους της Ισπανίας και τη βροχή του Ισημερινού μέχρι την έρημο Σαχάρα, τα νησιά Φίτζι και το Φουτζιγιάμα, οι στίχοι μετατρέπουν ολόκληρη τη Γη σε έναν τεράστιο χάρτη.

Υπάρχει όμως και μια πιο τολμηρή πλευρά: «πιο μακριά από τη νύχτα και τη μέρα» και «στο απίστευτο διάστημα της αγάπης». Το ταξίδι περνά πάνω από συρματοπλέγματα και «βομβαρδισμένες καρδιές», πριν ξαναγυρίσει στη θέα του ωκεανού. Οι αναφορές στον Γάγγη και στον Αμαζόνιο, καθώς και σε ανθρώπους από διαφορετικές περιοχές του κόσμου, ανοίγουν την εικόνα πέρα από σύνορα. Και η φράση «να μην επιστρέψει ποτέ» είναι απόλυτη, σχεδόν κινηματογραφική: εδώ η φυγή δεν είναι μια σύντομη εκδρομή, αλλά μια επιλογή να συνεχίσεις προς το άγνωστο.

În versiunea lui Kate Ryan, artistă din Belgia, „Voyage Voyage” este o invitație directă la călătorie fără sfârșit: „Voyage, voyage” înseamnă „Călătorește, călătorește”. Versurile trec prin vulcani, nori, mlaștini, vântul Spaniei și ploaia ecuatorului, apoi urcă „dans les hauteurs” [în înălțimi]. Nu este descrisă o călătorie cu un itinerar precis, ci una care zboară peste capitale, oceane și continente. Gangele, Amazonul, deșertul Sahara, insulele Fiji și Fujiyama, numele japonez pentru muntele Fuji, fac lumea cântecului să pară uriașă și mereu deschisă.

Cântecul merge și mai departe decât geografia: „Plus loin que la nuit et le jour” [mai departe decât noaptea și ziua], până în „l’espace inouï de l’amour” [spațiul nemaiauzit al iubirii]. Imaginea se schimbă brusc când apar „les barbelés” [sârma ghimpată] și „les coeurs bombardés” [inimile bombardate], ca și cum zborul ar trece peste granițe și peste locuri marcate de război. Repetiția lui „Ne t’arrêtes pas” [nu te opri] dă refrenului o energie simplă și hotărâtă. Expresia „chez les blacks, chez les sikhs, chez les jaunes” enumeră, în limbajul cântecului, oameni de origini și comunități diferite, folosind termeni care astăzi pot suna învechiți sau ofensatori, mai ales „les jaunes”. Mesajul explicit rămâne unul de deplasare continuă: privește oceanul, treci prin lume și „jamais ne revient” [nu te mai întoarce niciodată].

V različici Kate Ryan, belgijske izvajalke, je »Voyage Voyage« povabilo k neskončnemu potovanju. Beseda voyage pomeni »potovanje«, ponavljanje pa zveni kot ukaz in kot refren, ki se nikoli ne utrudi. Potovanje se začne nad starimi vulkani, kjer »Glisse des ailes sous les tapis du vent« [krila drsijo pod preprogami vetra], nato pa leti od oblakov do močvirij, od španskega vetra do ekvatorialnega dežja. To ni načrt poti z zemljevidom, ampak svoboden polet čez najrazličnejše kraje in vremenske prizore.

Besedilo potuje nad prestolnicami, oceanom, Saharo, Fidžijem, goro Fudži in svetimi vodami indijske reke. Omenjeni so Ganges, Amazonka ter ljudje, ki jih pesem poimenuje kot črnce, Sike in »rumene«, kar je danes zastarel in lahko žaljiv izraz za Azijce. Med podobami bodeče žice in bombardiranih src pesem znova pokaže proti oceanu ter poziva: »Plus loin que la nuit et le jour« [dlje od noči in dneva] in »Dans l’espace inouï de l’amour« [v neznanem prostoru ljubezni]. Najbolj drzen del je »Et jamais ne revient« [in nikoli se ne vrne]: popotnik naj gre tako daleč, da povratek sploh ni več cilj.

Beļģu dziedātājas Keitas Raienas izpildījumā “Voyage Voyage” ir plašs, sapņains aicinājums doties prom no ierastā. Dziesmas ceļš sākas virs seniem vulkāniem un slīd cauri mākoņiem, purviem, Spānijas vējiem un ekvatoriālajam lietum. Atkārtotais “Voyage, voyage” [Ceļo, ceļo] skan kā pavēle sev pašam: lido augstāk, neapstājies un skaties uz okeānu.

Dziesmā ceļot nozīmē šķērsot visu pasauli un arī iztēles robežas: virs galvaspilsētām, pāri Sahāras kāpām, no Fidži salām līdz Fudzijamai un uz svētajiem Indijas upes ūdeņiem. Īpaši spēcīga ir doma doties “plus loin que la nuit et le jour” [tālāk par nakti un dienu], uz “l'espace inouï de l'amour” [neparasto, vēl neiepazīto mīlestības telpu]. Pat dzeloņstieples un bombardētas sirdis nespēj apturēt šo kustību. Vārdi “et jamais ne revient” [un nekad neatgriežas] ir skaisti, bet arī mazliet biedējoši: šis ceļojums nav par atgriešanos mājās, bet par došanos arvien tālāk.

Kate Ryan, Belgijoje gimusi atlikėja, dainoje „Voyage Voyage“ kviečia keliauti be sustojimo. Kelionė prasideda virš senų ugnikalnių, kur vėjas neša sparnus, o paskui tęsiasi nuo debesų ir pelkių iki Ispanijos vėjo bei pusiaujo lietaus: „Voyage, voyage, éternellement“ [„Keliauk, keliauk, amžinai“]. Tai ne kelionės planas, o didelis vaizduotės skrydis virš sostinių, vandenyno, Sacharos kopų, Fidžio salų ir Fudzijamos kalno. Žodis voyage prancūziškai reiškia „kelionė“ arba „keliauk“, todėl kartojamas priedainis skamba kaip smagus, atkaklus raginimas nesustoti.

Dainos pasaulyje keliaujama ir per žmonių sukurtas ribas: „Au dessus des barbelés, des coeurs bombardés“ [„Virš spygliuotos vielos, bombarduojamų širdžių“]. Virš karo ir susiskaldymo balsas renkasi žiūrėti į vandenyną ir skristi „plus loin que la nuit et le jour“ [„toliau už naktį ir dieną“], į „l’espace inouï de l’amour“ [„nepaprastą meilės erdvę“]. Minimi Gangas ir Amazonė, sikai, Sacharos dykuma bei daugybė tolimų kraštų, tad kelionė tampa pasauline ir neribota. O eilutė „Et jamais ne revient“ [„ir niekada negrįžta“] skamba gana ryžtingai, net truputį dramatiškai: keliautojas išskrenda taip toli, kad atgal nebegrįžta.

¡Prepárate para un viaje sin igual con "Voyage Voyage" de Kate Ryan! Esta canción es una invitación a explorar el mundo, no solo físicamente, sino también con la imaginación. Desde el principio, nos lleva "Au dessus des vieux volcans / Glisse des ailes sous les tapis du vent" [Por encima de los viejos volcanes / Se deslizan alas bajo las alfombras del viento], sugiriendo una libertad total para ir a cualquier parte.

La letra nos transporta a través de diferentes paisajes y culturas, desde "De nuages en marécages" [De nubes a pantanos] hasta "Sur le Gange ou l'Amazone" [Sobre el Ganges o el Amazonas]. Es una oda a la aventura y a la curiosidad, animándonos a ir "Plus loin que la nuit et le jour" [Más allá de la noche y el día] y a no detenernos nunca: "Ne t'arrêtes pas" [No te detengas]. Es como si la canción nos dijera que el verdadero viaje es el que hacemos con el corazón y la mente, buscando el "espace inouï de l'amour" [espacio inaudito del amor] en cada rincón del planeta.

„Voyage Voyage“ od belgické zpěvačky Kate Ryan je pozvánka k nekonečnému cestování. Text letí „Au dessus des vieux volcans“ [nad starými sopkami], klouže mezi mraky, bažinami, španělským větrem a rovníkovým deštěm. Cestovatel se vznáší vysoko nad hlavními městy, dívá se na oceán a míří „Plus loin que la nuit et le jour“ [dál než noc a den]. Slovo voyage znamená „cestuj“ nebo „cesta“ a jeho opakování zní skoro jako rytmické zaklínadlo: nezastavuj se, leť dál.

Cesta tu vede přes celý svět i mimo něj: po posvátné vodě indické řeky, přes Gangu a Amazonku, Saharu, Fidži a Fudžisan. Text zmiňuje lidi různých částí světa, ale nejde do podrobností, spíš vytváří obrovskou mapu míst a kultur. Vedle krásných dálek se objevují i „barbelés“ [ostnaté dráty] a „coeurs bombardés“ [bombardovaná srdce], takže útěk vede také pryč od hranic a války. Nejodvážnější směr je „Dans l'espace inouï de l'amour“ [do nevídaného prostoru lásky] a příkaz „Et jamais ne revient“ [a nikdy se nevracej] dává písni svobodný, trochu bezstarostně přehnaný závěr.

In “Voyage Voyage”, Kate Ryan, artista belga, segue un invito semplice e irresistibile: partire senza una meta precisa. Il viaggio passa “Au dessus des vieux volcans” [sopra i vecchi vulcani], tra nuvole, paludi, vento spagnolo e pioggia dell’Equatore. Poi vola sopra le capitali e guarda l’oceano, sempre più lontano, “plus loin que la nuit et le jour” [più lontano della notte e del giorno]. L’immagine è enorme, quasi da film: non si tratta di visitare una sola città, ma di lasciarsi portare dal vento attraverso il mondo.

La canzone mescola luoghi reali e una libertà senza confini: il Gange, l’Amazzonia, il Sahara, le isole Figi e il Fujiyama, cioè il monte Fuji in Giappone. Invita a superare “les barbelés” [il filo spinato] e “les coeurs bombardés” [i cuori bombardati], lasciando alle spalle guerre e barriere. E poi c’è la destinazione più misteriosa: “l’espace inouï de l’amour” [lo spazio inaudito dell’amore]. Il ritornello ripete “Voyage, voyage” [viaggia, viaggia] come una piccola formula magica, fino alla frase più assoluta: “Et jamais ne revient” [e non tornare mai].

In “Voyage Voyage” van de Belgische zangeres Kate Ryan verandert reizen in een eindeloze vlucht door de wereld. De tekst springt van oude vulkanen en wolken naar moerassen, Spaanse wind en regen rond de evenaar: “Voyage, voyage” [Reis, reis]. De reiziger vliegt “dans les hauteurs” [in de hoogten], boven hoofdsteden, de oceaan en zelfs boven prikkeldraad en gebombardeerde harten. Dat laatste beeld zet mooie natuur naast oorlog en gevaar, terwijl de opdracht hetzelfde blijft: kijk naar de oceaan en ga verder.

De reis kent geen grenzen: langs de Ganges en de Amazone, door de Sahara, van de Fiji-eilanden tot de Fujiyama, de Japanse berg Fuji. De regel “Et jamais ne revient” [en kom nooit terug] maakt de tocht heerlijk overdreven, alsof je voor altijd blijft rondvliegen. “Dans l’espace inouï de l’amour” [in de ongekende ruimte van de liefde] geeft de reis ook een droomachtige, innerlijke richting. De woorden “chez les blacks, chez les sikhs, chez les jaunes” [bij zwarte mensen, bij sikhs, bij gele mensen] gebruiken verouderde termen om verschillende bevolkingsgroepen aan te wijzen; de bedoeling in deze tekst lijkt te zijn: overal ter wereld, tussen allerlei mensen. Het refrein blijft ondertussen onvermoeibaar terugkomen, precies als een vliegtuig dat maar niet wil landen.

Kate Ryan on belgialainen artisti, ja tässä kappaleessa hän kutsuu kuulijan matkalle, joka ei pysähdy mihinkään yhteen paikkaan. Sanoitukset liikkuvat vanhojen tulivuorten, pilvien, soiden, Espanjan tuulen ja päiväntasaajan sateen kautta: « Voyage, voyage » [Matkusta, matkusta]. Käsky toistuu kuin kappaleen moottori. « Vole dans les hauteurs » [Lennä korkeuksissa] vie matkan pääkaupunkien yläpuolelle, valtameren äärelle ja vielä yön ja päivän tuolle puolen.

Matka ulottuu Intian pyhälle joelle, Gangesille, Amazonille, Saharan dyyneille, Fidžin saarille ja Fujiyamalle eli Japanin Fuji-vuorelle. Mukaan mahtuu myös ajatus rauhasta: matkustetaan piikkilankojen ja pommitettujen sydänten yläpuolella. « Et jamais ne revient » [Äläkä koskaan palaa] on suorapuheinen ja hieman hurja päätös. Tässä ei suunnitella paluulippua, vaan karataan kauas, jopa « dans l’espace inouï de l’amour » [rakkauden uskomattomaan avaruuteen].

Kate Ryan, a belga előadó dala egy megállás nélküli, szinte álomszerű utazásra hív. A repülés a régi vulkánok, felhők, mocsarak és távoli tájak fölött halad: Spanyolország szelétől az Egyenlítő esőjéig, a Szaharától a Fidzsi-szigetekig és a Fudzsijamáig. A visszatérő „Voyage, voyage” [Utazz, utazz] egyszerre felszólítás és refrén, az „Éternellement” [Örökké] pedig azt mondja, hogy ez az út nem ér véget.

A dalszöveg a világ sokféle emberét és helyét is felsorolja: a Gangeszt és az Amazont, a szikheket, a fekete embereket és az énekben használt régi, ma már bántó „sárgák” megnevezést. Közben az utazás a háború jelei, „barbelés” [szögesdrótok] és „bombázott szívek” fölött is elrepül. A cél „plus loin que la nuit et le jour” [messzebb az éjszakánál és a nappalnál], végül pedig „dans l’espace inouï de l’amour” [a szerelem hihetetlen terében]. Szép, kicsit túlzó fantázia: ne állj meg, repülj tovább, és ne térj vissza.

Kate Ryan, Belçikalı bir sanatçı olarak seslendirdiği **“Voyage Voyage”**da dinleyiciyi durmadan ilerleyen, sınırları aşan bir yolculuğa çağırıyor. Şarkı, “Voyage, voyage” sözünü tekrar tekrar kullanıyor; Fransızcada bu, “Seyahat et, seyahat et” demek. Yolculuk, eski volkanların üzerinden süzülen rüzgârla başlıyor: “De nuages en marécages” [Bulutlardan bataklıklara] ve “De vent d’Espagne en pluie d’équateur” [İspanya rüzgârından ekvator yağmuruna] geçerken dünya, tek bir uzun rota gibi uzanıyor.

Sözlerde Paris gibi başkentlerin üzerinden uçmak, okyanusa bakmak, Ganj ve Amazon nehirlerini aşmak, Sahra’nın kumullarından Fiji Adaları’na ve Fujiyama’ya gitmek var. “Plus loin que la nuit et le jour” [Geceden ve gündüzden daha uzağa] dizesi, bu yolculuğun zamanın bile ötesine taşındığını söylüyor; gidilecek yer ise “l’espace inouï de l’amour” [aşkın daha önce görülmemiş, olağanüstü alanı]. Ayrıca “Au dessus des barbelés / Des coeurs bombardés” [Dikenli tellerin, bombalanan kalplerin üzerinden] sözleri, savaşın ve ayrımların üstünden uçma arzusunu getiriyor. “Et jamais ne revient” [Ve asla geri dönmez] ise şarkının en kesin cümlesi: Bu yolculuk, geri dönüş bileti olmayan bir kaçış gibi.

U pesmi „Voyage Voyage“, koju peva belgijska umetnica Kate Ryan, putovanje nije običan izlet, već stalni beg kroz nebo, okeane i čitav svet. Već „Voyage, voyage“ znači „Putuj, putuj“, a ponavljanje zvuči kao poziv da se ne stane. Lirski glas klizi iznad „vieux volcans“ („starih vulkana“), prolazi od španskog vetra do ekvatorijalne kiše i leti „dans les hauteurs“ („u visinama“). Slike su ogromne i pomalo nestvarne: oblaci, močvare, prestonice, okean, Sahara, Fidži i Fudži jama, japanska planina poznata kao Fudži.

Putovanje ide i preko granica koje ljudi postavljaju. Pesma pominje „les barbelés“ („bodljikavu žicu“) i „des coeurs bombardés“ („bombardovana srca“), pa nas poziva da gledamo preko sukoba, ka okeanu i ka „l'espace inouï de l'amour“ („neverovatnom prostoru ljubavi“). Pominju se Gang, Amazon, Sikhi i različiti narodi, kao da ceo svet postaje jedna ruta. Najupornija poruka je „Et jamais ne revient“ („i nikad se ne vraćaj“): ne vraćaj se u tesne granice, nego nastavi dalje, iznad noći i dana.

Kate Ryan, den belgiske sanger, giver os en sang, der føles som en flyvetur rundt om hele jorden. Rejsen begynder "Au dessus des vieux volcans" [hen over gamle vulkaner], hvor vinger glider med vinden, og fortsætter fra skyer og sumpområder til Spaniens vind og regn ved ækvator. Omkvædet "Voyage, voyage" [Rejs, rejs] gentager sig som en invitation til at blive ved med at bevæge sig, højere op og længere væk.

Teksten sender blikket hen over hovedstæder, oceanet og steder som Ganges, Amazonas, Sahara, Fiji og Fujiyama, som er et andet navn for Fuji-bjerget i Japan. Den nævner også mennesker fra forskellige dele af verden, blandt andre sikher, og forestiller sig en rejse "Plus loin que la nuit et le jour" [længere end natten og dagen], ind i "l'espace inouï de l'amour" [kærlighedens utrolige rum]. Samtidig flyver sangen hen over pigtråd og hjerter, der bliver bombet, før den igen peger mod havet. Det er stort, lidt drømmende og helt uden lyst til at vende om: "Et jamais ne revient" [og vender aldrig tilbage].