Nenia — незвичне італійське слово, яке означає монотонну протяжну пісню, часто колискову або мелодію зі смутним, задумливим настроєм.
У пісні герой каже, що вночі, коли плакатиме, візьме гітару й зіграє «неню села» — просту народну мелодію, яка нагадує про рідний край і друзів.
«Che sarà?» означає «Що буде?» або «Що зі мною станеться?». У цій пісні це не стільки запитання, на яке треба знайти відповідь, скільки чесне прийняття невідомого: «Che sarà della mia vita, chi lo sa?» [«Що буде з моїм життям, хто знає?»]. Герой залишає своє рідне містечко на пагорбі, яке він бачить «disteso come un vecchio addormentato» [«розпростертим, наче старий, що заснув»]. Там нудно, порожньо й ніби нічого не відбувається, тому він вирушає геть: «Paese mio ti lascio, io vado via» [«Моє містечко, я залишаю тебе й іду»].
Від’їзд не виглядає легкою перемогою. Майже всі друзі вже поїхали, інші вирушать після нього, і він шкодує, бо йому було добре в їхній компанії. Із собою герой бере гітару: якщо вночі стане сумно, він зіграє «una nenia di paese» [«сільську колискову»], просту мелодію з дому. Він прощається і з коханою, цілує її в уста, які називає джерелом свого першого кохання, та обіцяє повернутися, хоча й не знає коли. «So far tutto o forse niente» [«Я вмію все або, можливо, нічого»] звучить трохи розгублено, зате наступний день ще попереду: «Da domani si vedrà» [«Завтра буде видно»].