Oblio означає "забуття" або "небуття". Це досить поетичне та рідкісне слово, яке нечасто зустрічається в повсякденній мові чи популярних піснях.
У контексті пісні Måneskin, рядок "Risalirai dal tuo oblio" (Ти піднімешся зі свого забуття) є дуже потужним. Він говорить про подолання труднощів, вихід із темряви та повернення до життя, що ідеально відображає бунтарський дух пісні.
«ZITTI E BUONI» означає «Тихо й чемно» або «Мовчіть і поводьтеся добре». У пісні Måneskin ця фраза звучить як насмішка над тими, хто хоче всіх контролювати. Оповідач і його однодумці не збираються підлаштовуватися: вони в брудному одязі, з цигаркою між пальцями, звикли до зачинених дверей і чужих розмов. «Vi conviene stare zitti e buoni» [вам краще мовчати й бути чемними] звучить різко, майже як виклик. А «fuori di testa» [не при своєму розумі, божевільні] тут не обов’язково означає справжню втрату розуму: це спосіб сказати, що вони дивні для інших, зате вірні собі. Жартівливе «vi conviene toccarvi i coglioni» [вам краще постукати по дереву, буквально торкнутися своїх яєць] додає рядку грубої італійської розмовності й забобонного сенсу.
За бравадою чути наполегливу працю. Він просить вибачення в матері за те, що постійно десь поза домом, бо тренується для «salto» [стрибка] навіть тоді, коли дорога йде вгору. У тексті є камені, сльози, надгробна плита, нестача повітря та образ крил із воску на спині, тому політ виглядає небезпечним, але бажання піднятися не зникає. «Parla la gente, non sa di che parla» [люди говорять, але не знають, про що говорять] протиставлено власному голосу й голосу того, хто допомагає «stare a galla» [триматися на поверхні, не потонути]. Це пісня про людей, яких називають дивними, а вони відповідають просто: «Siamo diversi da loro» [ми не такі, як вони].