Trenchtown — це не просто назва, це історичний район Кінгстона, Ямайка, відомий як місце народження реггі та даб-музики.
У пісні Боб Марлі згадує Тренчтаун як місце свого дитинства, де він сидів у "government yard" (державному дворі) і спостерігав за життям. Це слово занурює нас у коріння Боба Марлі та культуру, яка сформувала його музику.
Знаєш, фразу «No, woman, no cry» часто хибно перекладають як «Немає жінки — немає сліз». Але насправді ямайською креольською мовою це просто ніжне прохання: «Ні, жінко, не плач». Боб Марлі звертається до близької людини, згадуючи їхнє спільне минуле в районі Тренчтаун на Ямайці. Рядок «In the government yard in Trenchtown» («У державному дворі в Тренчтауні») відсилає до муніципальних житлових кварталів, де росли Марлі та його друзі.
Тут немає пафосу, лише дуже прості побутові сцени: друг Джорджі розпалює багаття з кампешевого дерева («Georgie would make the fire light / Logwood burnin' through the nights»), а компанія варить просту кукурудзяну кашу («cornmeal porridge»), щоб розділити її на всіх. Боб не приховує бідності й каже: «My feet is my only carriage» («Мої ноги — це мій єдиний транспорт»), тому йому треба йти вперед. І хоча попереду розлука, він знову й знову повторює найтеплішу обіцянку у світі: «Everything's gonna be alright» («Все буде добре»).