Marchita означає "зів'яла" або "зав'яла". Це прикметник, який описує квітку, що втратила свою свіжість і красу.
У пісні Марк Ентоні використовує це слово, щоб описати квітку, яку він знайшов "marchita y deshojada" (зів'ялу і без пелюсток). Це метафора для людини, яка переживає важкі часи, але яку можна відродити любов'ю та турботою.
«Flor Pálida» («Бліда квітка») розповідає про людину, яка знаходить на дорозі майже зів’ялу квітку: «Hallé una flor… que apareció marchita y deshojada» [«Я знайшов квітку… вона з’явилася зів’ялою й без пелюсток»]. Він забирає її до свого саду й доглядає за нею з усією душею. Квітка тут схожа на любов або людину, яка пережила самотність, забуття й втрату ніжності. Її колір повертається, бо герой «le fui poniendo un poquito de amor» [«потроху додавав їй любові»], зігрівав її взимку й оберігав від усього, що могло зашкодити.
Наймиліше в цій пісні те, як великі почуття пояснюються простими садівничими образами: поливати, зігрівати, берегти, не дозволити квітці знову втратити колір. Згодом із неї «nació el amor que un día se había perdido» [«народилася любов, яка колись була втрачена»], а разом із сонячним світлом зникли тінь, відстань і забуття. Герой обіцяє, що квітка залишиться поруч і більше не піде. Наприкінці звучать вигуки «Ave María, Puerto Rico» [«Аве Марія, Пуерто-Рико»] та згадка про Сергіо, що додають виконанню святкового, сценічного настрою.