Endulza la sal буквально означає «підсолоджує сіль» і створює яскравий поетичний образ. У пісні ця фраза описує любов, яка пом’якшує гіркоту життя й «змушує сходити сонце», тобто приносить тепло, радість і надію.
Знаєш це відчуття, коли людина поруч просто перестає тебе помічати? Мексиканська співачка Хульєта Венегас починає пісню з дуже прямого докору: «¿Por qué no escuchas lo que está tan cerca de ti? / Sólo el ruido de afuera y yo / Que estoy a un lado desaparezco para ti» («Чому ти не слухаєш те, що так близько до тебе? Тільки зовнішній шум, а я, що стою поруч, зникаю для тебе»). Вона не влаштовує істерик. Найкращий момент пісні — це її абсолютно несподівана, твереза логіка у рядку: «Es probable que / Lo merezco, pero no lo quiero por eso» («Цілком імовірно, що я на це заслуговую, але я цього не хочу, тому й іду»). Замість самобичування чи жалю до себе вона обирає спокійні двері на вихід.
Фраза «Qué lástima, pero adiós» («Як шкода, але бувай») звучить тут із дивовижною легкістю, майже як знизування плечима. Героїня вірить, що далі на неї чекає дещо тепліше: «Alguien que sepa darme amor / De ese que endulza la sal y hace que salga el sol» («Хтось, хто вміє дарувати мені любов, яка підсолоджує сіль і змушує сонце сходити»). Образ «підсолодити сіль» показує її бажання пом'якшити гіркоту, якою сповнилися ці стосунки. Вона чесно визнає, що колись планувала любити все життя, проте тепер усвідомила: на двох цього почуття просто забракло.