Aurora означає «світанок» або «зоря» й походить від назви ранкового світла, що з’являється перед сходом сонця. У пісні ця образна зоря з’являється вночі, символізуючи надію, прозріння та світло серед темряви.
У «Aurora» Жао просить когось увійти в його внутрішній світ: «Entre no meu corpo / Seja água, seja fogo» [«Увійди в моє тіло / Будь водою, будь вогнем»]. Він хоче знову бути щасливим і не карати себе за усмішку. Образи тут суперечливі й живі: герой одночасно «здобич і вовк», а його тіло ніби саме підказує, що йому потрібно знати. Це пісня про рух уперед, навіть коли напрямок не зовсім зрозумілий.
Далі з’являються ніч, гроза, мокрі ноги біля дороги й сонце, яке виходить уночі. Герой каже: «E se amanhã eu não voltar / Meu bem, você me espera» [«А якщо завтра я не повернуся / Кохана, ти мене чекатимеш»]. Він визнає, що боявся, але вірить: «O tempo não erra» [«Час не помиляється»]. Найгарніша думка пісні звучить майже як загадка: «Na noite é que você / Consegue ver a aurora» [«Саме вночі ти можеш побачити світанок»]. Тут «aurora» означає світанок, тому темрява стає не кінцем, а умовою, за якої можна помітити світло. А фінальна поява слова «Aurora» звучить як заклинання, що веде героя додому крізь негоду.