Pustkowiu (пустці) походить від слова pustkowie, що означає пустелю, безлюдну місцевість або глушину. Це слово викликає відчуття самотності та ізоляції.
У пісні Давід Подсядло використовує його, щоб описати місце, де панує смерть: "Na tym pustkowiu mieszka śmierć" (На цій пустці мешкає смерть). Це створює похмурий і драматичний образ, підкреслюючи відчай і безвихідь, які відчуває ліричний герой.
«Nieznajomy» означає «Незнайомець». Пісня починається як дивна розмова людини з мовчазним співрозмовником: «Witaj, nieznajomy» [Вітаю, незнайомцю]. Герой питає, чи встигне ще повернутися, але дороги вже давно «засипав час». За вікном панує тиша перед бурею, а потім сірість переходить у чоррінь. Незнайомець не відповідає, тому герой не розуміє, чи бачить майбутнє через кілька років, чи просто переживає сон серед пустки, де «місце мешкає смерть». Образи тут навмисно кінематографічні: руйнуються стіни, лопається скло, герой летить униз крізь помилки всіх минулих років.
Далі мовчазний незнайомець стає схожим на дзеркало для зізнань. Герой бачить обличчя, повні розчарування, визнає: «Kłamałem więcej niż kiedykolwiek chciałbym przyznać» [Я брехав більше, ніж хотів би коли-небудь визнати]. Він дивується, як хтось узагалі міг йому довіряти, хоча зовні здавався щирим. Самотність серед натовпу лише погіршує це відчуття: він «відбивається від дна», ніби намагається вибратися, але зрештою прощається: «Żegnaj, nieznajomy, już nie chcę twoich rad» [Прощавай, незнайомцю, я більше не хочу твоїх порад]. Це пісня про зустріч із власними помилками без прикрас, і її фінал звучить не як розв’язання, а як різке бажання більше не слухати правду.