Sabrosito є пестливою формою від sabroso і буквально означає «смачненький», але в латиноамериканському контексті також може означати щось дуже приємне, жваве й запальне. У пісні це слово описує ритм, який хочеться відчути й під який хочеться танцювати: «Qué sabrosito es este ritmo» — «Який же цей ритм приємний і запальний!»
У «Ríe Y Llora» Селія Крус, артистка з Куби, закликає не відкладати життя на потім. Пісня починається вигуком «¡Azúcar!» [«Цукор!»], її відомим сценічним вигуком, а далі нагадує: «Lo que es bueno hoy / Quizás no lo sea mañana» [«Те, що добре сьогодні, завтра може вже не бути таким»]. Тому теперішня мить тут майже як шанс, на який треба стрибнути: «Agárrate fuerte / Y ya no te sueltes» [«Тримайся міцно / І більше не відпускай»]. Приспів звучить просто й мудро: «Ríe, llora» [«Смійся, плач»], бо кожному настає його час, а своє життя треба прожити й радісно ним насолодитися.
Є тут і дуже влучна думка про прощення: «Recordar sin dolor» [«Пам’ятати без болю»]. Не забувати минуле, але вже не дозволяти йому ранити. А наприкінці Крус із гумором і впевненістю заявляє: «Esta negrita no pasa de moda» [«Ця чорненька жінка не виходить із моди»], маючи на увазі себе та свою незгасну присутність у музиці. Ритм для неї такий смачний, що вона кілька разів вигукує «¡Qué sabroso!» [«Як смачно!», «Як чудово!»]. Це пісня про момент, який не варто пропускати, про сміх і сльози без сорому, а ще про артистку, яка чудово знає: її голос нікуди не зник.