Cauchemars означає "кошмари". Це сильне слово, яке передає відчуття глибокого страху або тривоги.
У пісні Angèle використовує це слово, щоб описати найгірший сценарій: розділення Брюсселя через мовні розбіжності. Вона співає: "Ce serait le pire des cauchemars, tout ça pour une histoire de langue" (Це був би найгірший з кошмарів, і все це через мовну історію), підкреслюючи, наскільки руйнівним було б таке розділення для неї.
У цій пісні Анжель звертається до Брюсселя як до міста, за яким сумувала. Вона жартома порівнює його з Нью-Йорком і Парижем: у Брюсселя немає нью-йоркських веж, Сени чи репутації «міста кохання», зате є сіре небо, дощ, пиво після бурі й люди, які все одно виходять святкувати. Повтор «Bruxelles, je t’aime» [Брюсселе, я тебе люблю] звучить дуже прямо, майже як зізнання без зайвих прикрас. А фраза «T’es ma préférée» [Ти моя улюблена] робить це зізнання ще особистішим.
Анжель називає конкретні брюссельські райони: Les Marolles, Flagey, Saint-Gilles і Laeken. Париж може кликати її додому, але саме Брюссель повертає їй відчуття дому. Наприкінці пісня торкається мовного поділу: співачка не хоче, щоб через французьку й нідерландську людям довелося обирати один табір. Вона каже, що пережила свої найкращі історії обома мовами, а потім переходить на фламандську: «Laat me het zeggen in het Vlaams» [Дозволь мені сказати це фламандською] і «Dank je Brussel voor m’n naam» [Дякую тобі, Брюсселе, за моє ім’я]. Це тепле «дякую» місту, яке може бути похмурим, недосконалим і розділеним мовами, але для неї все одно найкрасивіше.