Prinsessoja Ja Astronautteja Lyrics in Ukrainian by Sanni
Astronautteja означає "астронавтів" у множині. Це цікаве та мрійливе слово, яке одразу викликає образи дитинства та великих амбіцій.
У пісні Санні співає: "Prinsessoja astronautteja piti meistä tulla" (Ми мали стати принцесами та астронавтами). Це слово підкреслює контраст між дитячими мріями про велич і суворою реальністю дорослого життя, роблячи його дуже зворушливим і пам'ятним.
У пісні Sanni майбутнє, про яке мріяли в дитинстві, стикається з дорослим життям, де все здається трохи зношеним і несправжнім. На початку блищать кросівки, додаються нулі до статусів, а пиво п’ється одне за одним. Рядок «Mikä on totta, onko totta enää mikään?» [«Що є правдою, чи взагалі ще щось є правдою?»] звучить як втома від показного успіху, порожніх розмов і людей, які постійно говорять, але не діють. Приспів згадує «Prinsessoja astronautteja» [«принцесами й астронавтами»], якими вони мали стати, та замість казкового майбутнього залишаються «mekko riekaleina, laskuhumalassa» [«сукня в клаптях, у стані похмільного сп’яніння»]. Навіть «onnela», слово, пов’язане з місцем щастя або раю, тут не приносить щастя: «Ei löytynyt onnee onnelasta» [«у країні щастя щастя не знайшлося»].
Окремо дуже влучно звучить образ кохання: його шукають, наче весільну сукню, використовують раз, а потім ховають у шафу. Та прохання «Ota mut syliin, pitele, mut älä omista» [«Візьми мене в обійми, тримай, але не володій мною»] ставить межу між близькістю та власністю. Наприкінці пісня повертається до літа 1996 року, подряпаних колін і мами, яка клеїть пластир та каже: «anna mä puhallan» [«дай я подую»]. Дитяча втіха повторюється кілька разів, а потім з’являється гірке запитання: «Kuka puhaltaa nyt?» [«Хто тепер подує?»]. Саме тут казка про принцес і астронавтів стає історією про дорослішання, втому й потребу в чиїхось турботливих обіймах.
