Amargura перекладається як "гіркота". Це сильне слово, яке передає глибоке почуття смутку, розчарування або гіркоти, що часто асоціюється з важкими життєвими обставинами.
У пісні Marisa Monte використовує це слово, щоб описати відчуття, яке супроводжує самотність: "Amargura em minha boca" (Гіркота в моїх вустах). Це метафоричне використання підкреслює інтенсивність емоцій, які переживає ліричний герой, роблячи слово дуже виразним і незабутнім.
«Dança Da Solidão» («Танець самотності») перетворює самотність на дивний танець, у якому беруть участь двоє: «Danço eu, dança você» [танцюю я, танцюєш ти]. Спочатку образи тут майже фізичні: «Solidão é lava que cobre tudo» [самотність — це лава, яка все покриває], а в роті лишається гіркота, що усміхається «зубами зі свинцю». Слово viu наприкінці рядка звучить як розмовне «бачиш?» або «знаєш?», ніби співак ділиться цим просто з кимось поруч. Приспів повторює «Desilusão» [розчарування], і ця повторюваність добре передає рух по колу, коли розчарування стає ритмом життя.
Далі пісня згадує трьох жінок: Камелію, яка овдовіла, Жоану, яка закохалася, і Марію, що намагалася вкоротити собі віку через кохання. Це короткі, різкі історії без пояснень, тому вони звучать як приклади різних наслідків любові. Батькова порада «Meu filho, tome cuidado» [сину, будь обережний] повертає оповідача до минулого, навіть коли він думає про майбутнє. А під ранок він проводить пальцями по viola, бразильському струнному інструменту, дивиться на повний місяць і раптом знаходить надію: є «uma fonte de água pura» [джерело чистої води], чия вода забирає гіркоту. Після лави, свинцевих зубів і самотнього танцю це звучить майже як казковий вихід.