Amanecer означає «світанок», а як дієслово може означати «світає» або «зустрічати ранок». У пісні герой прокидається на світанку й одразу згадує кохану людину, тому це поетичне слово передає атмосферу самотнього нового дня.
Цю пісню написав Марко Антоніо Соліс, а Maná зробили з неї повільну рок-баладу про чоловіка, від якого пішла кохана. Він починає з простого зізнання «Te extraño más que nunca» (я сумую за тобою більше, ніж будь-коли) і далі розповідає про ранки, коли прокидається і першим ділом згадує її. Навіть дзеркало не дає сховатися: «El espejo no miente» (дзеркало не бреше), і він бачить себе зовсім іншим.
Приспів тримається на одній умовній фразі: «Si no te hubieras ido sería tan feliz» (якби ти не пішла, я був би таким щасливим). Найсильніший рядок, як на мене, «El frío de mi cuerpo pregunta por ti» (холод мого тіла питає про тебе): за нею тужить уже не голова, а саме тіло. А люди навколо проходять повз «siempre tan igual» (завжди такі однакові), і від їхньої буденності його самотність здається ще гострішою.