Fazer sala буквально означає «робити залу», але це бразильський сталий вираз: приймати гостей, розважати їх або підтримувати ввічливу світську бесіду. У пісні фраза "Eu não sou de fazer sala" передає думку: «Я не з тих, хто буде вдавати гостинність чи тягнути формальні розмови», що підкреслює прямий і незалежний характер героїні.
«Melhor Sozinha :-)-:» Луіса Сонза, бразильська артистка, та Марілія Мендонса співають про людину, яка дуже цінує самостійність, але все ж залишає для кохання маленьке місце. Оповідачка зізнається: «Eu gosto tanto de você» [Ти мені так подобаєшся], та поруч із цією людиною їй «dá frio na barriga» [аж метелики в животі]. Вона далеко від дому й рідних, тому ця людина стає її спокоєм, хоча довіряти все ще важко. Слово cê у рядках «Sei que sempre que eu chamar cê vem» [Я знаю, що ти завжди прийдеш, коли я покличу] є розмовним скороченням від você, тобто «ти». Тут стосунки тримаються на погляді, турботі, ранковій любові й упевненості, що коханий буде поруч, коли його попросять.
Найчарівніша деталь тут дуже конкретна: «me beija com a boca de hortelã» [цілуй мене м’ятними губами]. А ще він пише для неї пісні, і вона щоразу хоче ще одну. Проте героїня не збирається втрачати себе: «Eu sou bem melhor sozinha, sabe» [Знаєш, мені набагато краще самій]. Це звучить прямо й трохи зухвало, але далі з’являється поступка: «Mas talvez tem um cantinho e cabe / Um pouco quase nada» [Та, можливо, знайдеться маленький куточок, / зовсім трішки місця]. Вона «não sou de fazer sala» [не з тих, хто любить удавати гостинність або довго церемонитися], тому радить йому думати й пробувати. Її правило просте: не будь-який партнер і не будь-яка любов, а особлива людина, яка зможе заслужити цей маленький куточок.