Двухсотый буквально означає «двохсотий», але у військовому сленгу це евфемізм для загиблого або тіла загиблого солдата. У пісні цей моторошний термін поєднується з образом газу й повторюється у фразі «двухсотый газ», створюючи сильний і незвичний символ війни, смерті та знеособлення людини.
У «Газі» АИГЕЛ домашній затишок від газової плити поступово стає моторошним образом війни. Оповідачка змітає з печі золу, засинає на кухонній підлозі біля плити й повертає ручку, ніби намагається «поймать нужную волну» [зловити потрібну хвилю]. Але газ тут переносить не лише тепло: син сусіда, який опинився на чужій землі, уявно розкладається «на газ и газ» [на газ і газ] та підіймається трубою, щоб навідатися додому. Звичайний блакитний вогник стає каналом зв’язку з солдатом, який зник безвісти: «Приём, как слышно, это ад» [прийом, як чуєш, це пекло].
Найгостріше звучить приспів із повтором «уютный синий огонёк» [затишний блакитний вогник]. Слово «уютный» [затишний] тут майже образливе, бо поруч із ним стоїть «двухсотый газ». «Двухсотий» у військовому жаргоні означає загиблого, якого перевозять як вантаж 200, тому «газ» перетворюється на страшний каламбур: паливо для опалення сусідить із тілом загиблого. Фраза «Отчизна задарма продаст» [Батьківщина задурно продасть] додає до кухонного тепла гірку ціну, а фінальні повтори «О Боже, все в крови» [О Боже, усе в крові] руйнують будь-яку ілюзію домашньої безпеки. Це пісня з навмисно різким контрастом: маленький синій вогник на плиті й війна, яка вже проникла в дім через газову трубу.