Divague походить від дієслова "divaguer", що означає "блукати", "відхилятися від теми" або "бути в мареннях". Це слово передає відчуття розгубленості, нечіткості або відсутності контролю.
У пісні "Amour Plastique" це слово використовується для опису стану розуму та почуттів. Наприклад, "Dans mon esprit tout divague" (У моєму розумі все блукає) чудово передає стан закоханості, коли думки та емоції не піддаються контролю, а також "ton âme divaguant sur ma peau" (твоя душа, що блукає по моїй шкірі) створює дуже поетичний та чуттєвий образ.
Привіт! Ця пісня, "Amour Plastique" від VIDEOCLUB, просто чарівна і трохи меланхолійна. Вона занурює нас у світ глибоких почуттів і роздумів про кохання.
Лірика розповідає про людину, яка повністю розчиняється в іншій. Здається, що її розум блукає ("Dans mon esprit tout divague" [У моїй свідомості все блукає]), і вона губиться в очах коханої людини, тоне в хвилі її закоханого погляду ("Je me perds dans tes yeux, Je me noie dans la vague De ton regard amoureux" [Я гублюся в твоїх очах, Я тону в хвилі твого закоханого погляду]). Герой прагне лише душі коханої, що блукає по його шкірі, і бачить себе як квітку чи жінку в її серці, як Ромео ("Je ne veux que ton âme divagant sur ma peau, Une fleur, une femme dans ton cœur Roméo" [Я хочу лише твою душу, що блукає по моїй шкірі, Квітку, жінку в твоєму серці, Ромео]).
Цікаво, що в пісні є відчуття самотності та суму, особливо вночі. Герой плаче ночами, і сумні демони приходять до нього, коли день темніє ("Et la nuit je pleure des larmes qui coulent le long de mes joues, Je ne pense à toi que quand le jour sombre, que s'abattent sur moi Mes tristes démons dans l'abîme sans fond" [І вночі я плачу сльозами, що течуть по моїх щоках, Я думаю про тебе лише коли день темніє, коли на мене нападають Мої сумні демони в бездонній безодні]). Це таке щире зізнання у вразливості! Він просить кохати його, доки троянди не зів'януть, доки їхні душі не зануряться в глибокі лімби ("Aime-moi jusqu'à ce que les roses fanent, Que nos âmes sombrent dans les limbes profondes" [Кохай мене, доки троянди не зів'януть, Доки наші душі не зануряться в глибокі лімби]). Це дуже романтично і трохи драматично, чи не так? Пісня передає це відчуття всепоглинаючого, майже одержимого кохання, яке існує навіть у темряві та смутку.