Tähtipölyä перекладається як "зоряний пил". Це поетичне слово, яке рідко зустрічається в повсякденній мові, але є центральним образом у цій пісні.
У тексті пісні "Tähtipölyä" зоряний пил символізує щось чарівне, ефемерне та універсальне, що пов'язує різні моменти життя – від дитинства до старості, від кохання до втрати. Він присутній у волоссі дівчини, на плечах мандрівника, в іграшках дитини, на весільних обручках і навіть у спогадах про загиблого солдата, підкреслюючи швидкоплинність і красу життя.
Привіт! Пісня Самулі Едельмана «Tähtipölyä» («Зоряний пил») — це справжня подорож крізь життя, і вона дуже зворушлива. Вона показує, як у кожній миті, від найпростішої до найглибшої, є щось чарівне, ніби зоряний пил.
Уяви собі: закохані цілуються на лавці, і на волоссі дівчини «on tähtipölyä» [є зоряний пил]. Навіть у звичайного перехожого з сумками «on takin hartioilla tähtipölyä» [на плечах куртки є зоряний пил]. Пісня проводить нас через різні етапи: батько дивиться на дитину в пісочниці, де «lapsen ämpärissä tähtipölyä» [у відерці дитини зоряний пил], молодий чоловік у готелі, де «hotellin lasipöydällä tähtipölyä» [на скляному столі готелю зоряний пил]. Є і сумні моменти, як бабуся, що згадує солдата, і «jäi vuosikymmenistä tähtipölyä» [від десятиліть залишився зоряний пил], або жінка, яка несе урну, і «on uurnan kannen alla tähtipölyä» [під кришкою урни зоряний пил]. Але також є радість: весілля, де «riisiin sekoittuu tähtipölyä» [до рису домішується зоряний пил], і народження дитини, у якої «silmissään on vielä tähtipölyä» [в очах ще є зоряний пил]. Це нагадує, що життя — це лише мить, і «hetken elämää kaikki kellot soittaa» [дзвонять усі дзвони життя на мить], і в цій миті є щось надзвичайне, щось від зоряного пилу.