Махаон — це рідкісна й дуже красива назва метелика, українською вона звучить так само. У пісні образ великого махаона символізує свободу, легкість і прагнення летіти до сонця, тому слово легко запам’ятовується та додає тексту казкової атмосфери.
У «Бабочка» метелик стає образом людини, яка виривається до свободи, хоча шлях небезпечний: «Бабочка, лети, крыльями звеня» [Метелику, лети, дзвенячи крилами], але поруч одразу звучить попередження: «Берегись огня» [Стережися вогню]. Яскравий махаон, тобто великий метелик із хвилястими «хвостиками» на крилах, летить до сонця й геть від негоди. Оповідач теж хоче полетіти за ним до тепла, та в образі метелика є ще й серце: він сідає на гірську квітку, і це названо його серцем. Красива картинка тут має колючий бік: полум’я може обпалити, а кохання не обов’язково здатне когось урятувати.
Далі пісня перетворює стосунки на виставу й поєдинок. «Были стихи, теперь пьеса» [Були вірші, тепер вистава] означає, що ніжність змінилася сценою з ролями та епізодами, а слово «файт» [бійка, конфлікт] прямо називає напругу між двома людьми. Вони залишилися «один на один» [наодинці], вагаючись: усе зламати чи врятувати. Та фінальний вибір звучить дуже прямо: «Если не готов бороться, то возьми и отпусти меня» [Якщо не готовий боротися, просто відпусти мене]. Після цього метелик уже летить не до чиїхось почуттів, а до власної свободи: «Мне не до твоих чувств, свободы лишь хочу» [Мені не до твоїх почуттів, я лише хочу свободи].