Loucos означає "божевільні" або "шалені". Це цікаве слово, адже воно є центральною темою пісні.
У пісні Матіас Дамасіо співає про те, як світ називає закоханих "loucos" (божевільними), тому що вони поводяться незвично: розмовляють самі з собою на вулиці, рахують зірки, татуюють зображення одне одного на серці. Це слово чудово передає інтенсивність і нетрадиційність їхнього кохання.
Ти коли-небудь кохав так сильно, що всі навколо думали, ніби ти з'їхав з глузду? Поп-трек «Loucos» від Матіаша Дамазіу та Ебера Маркеша саме про це шалене почуття. Співак заходить з козирів із першого ж рядка: він згадує Луїша де Камоенса — найвідомішого класичного поета Португалії! Він стверджує: «Camões não inventou palavras para exprimir esse momento» («Камоенс не вигадав слів, щоб передати цей момент»). Тобто навіть найбільший геній слова не зміг би описати силу їхньої закоханості. Далі емоції взагалі зашкалюють: голос сідає від крику «te amo» («кохаю тебе»), ангели аплодують, а хмари на небі складаються в силуети закоханих.
А що робить світ? Світ просто крутить пальцем біля скроні. Приспів повторює: «Mas o mundo nos chama loucos» («Але світ називає нас божевільними»). Чому? Бо вони розмовляють самі з собою на вулиці («falamos sozinhos na rua»), рахують зірки на небі («contamos estrelas no céu») та подумки «татуюють» образ одне одного в серці. Та виконавцям байдуже на чужі погляди. Вони радять просто махнути рукою: «Mas não liga não» (розмовний португальський вираз, що означає «та не звертай уваги / не парся»). Чудова й щира пісня, яка нагадує: справжнє кохання завжди трохи дивакувате для тих, хто дивиться збоку.