Infortune означає "нещастя" або "біда". Це досить рідкісне і поетичне слово, яке надає пісні особливого драматизму.
У пісні Indochine використовує це слово, щоб описати почуття розчарування та безнадії. Ліричний герой каже: "Je me suis dit quelle infortune" (Я сказав собі, яке нещастя), підкреслюючи свою гіркоту та сум. Це слово чудово передає меланхолійний настрій пісні.
У цій пісні герой розмовляє з місяцем, ніби той може відповісти на найболючіші запитання. Він показує йому свої опіки, але місяць лише насміхається: «J'ai demandé à la lune» [Я запитав місяць], «Et la lune s'est moquée de moi» [А місяць посміявся з мене]. Це трохи казкова, трохи кумедна сцена, але за нею стоїть цілком земна самотність: герой не одужує, не бачить надії в небі й називає свою ситуацію нещастям.
Найважливіше питання він ставить про кохану людину: «Si tu voulais encore de moi» [Чи хочеш ти мене ще]. Відповідь місяця звучить майже безжально й буденно: «J'ai pas l'habitude de m'occuper des cas comme ça» [Я не звик займатися такими випадками]. Колись вони обоє були впевнені одне в одному, але водночас називали свої стосунки просто пригодою, яка не триватиме. Тепер герой не знає, що сказати чи як розсмішити її, бо постійно уявляє найгірше, а навіть найкращий варіант завдає йому болю. Французьке «j'ai pas» у відповіді місяця є розмовним скороченням від «je n'ai pas», тому ця небесна відмова звучить ще простіше й холодніше.