Baladin означає "мандрівний актор" або "блазень". Це досить рідкісне і поетичне слово, яке нечасто зустрічається в сучасних піснях.
У контексті пісні Гару використовує його, щоб описати свої "ідеї баладину" (mes idées de baladin), що може натякати на його мрійливий, творчий або навіть дещо безтурботний характер, як у мандрівного артиста, який живе своїми історіями та піснями. Це додає глибини його саморефлексії.
«À Toi» у виконанні канадського співака Garou звучить як любовний тост, звернений спочатку до неї, потім до нього самого, а зрештою до них обох. Ліричний герой любить її красу, ніжні слова, навіть якщо часом вони «un peu artificiels» [трохи штучні]. Він згадує маленьку дівчинку, якою вона була, її минуле, жалі та «anciens princes charmants» [колишніх прекрасних принців]. Це не ідеалізований портрет: у стосунках є мовчання, сварки, приховані недоліки й навіть зради. Особливо цікаво, що герой чесно піднімає келих і за власні слабкості, а не лише за її принади.
Приспів розширює цю приватну розмову до спільного майбутнього: «À la vie, à l'amour» [за життя, за любов], за їхні ночі й дні, за удачу, яка неодмінно повертається. Мрія про дитину, «qui sera à la fois toi et moi» [яка водночас буде тобою і мною], додає пісні ніжності, але фінал не замикається тільки на родині. «À nous» [за нас] означає також майбутні спогади, надії, ілюзії та навіть «notre prochain premier rendez-vous» [наше наступне перше побачення], ніби закохані щоразу знову обирають одне одного. А рядок про «cette vieille terre qui s'en fout» [цю стару землю, якій байдуже] звучить трохи жартівливо й тверезо: світ не зупиниться через їхнє кохання, але для них воно все одно має значення.