Solfège (сольфеджіо) — це музична система, яка використовується для навчання співу та читання нот. Це досить рідкісне слово для пісні, що робить його цікавим.
У контексті пісні Едіт Піаф використовує його метафорично: "J'en ai tout un solfège sur cet air qui bat" (У мене ціле сольфеджіо на цю мелодію, яка б'ється). Це означає, що її серце б'ється в ритмі цієї нав'язливої мелодії, і вона відчуває всі свої спогади та емоції, ніби вони записані в нотах цього "сольфеджіо" її життя.
Ця пісня Едіт Піаф, «Padam, Padam», — це справжня подорож у спогади! У ній співачка розповідає про мелодію, яка переслідує її день і ніч, «Cet air qui m'obsède jour et nuit» [Ця мелодія, що переслідує мене день і ніч]. Вона відчуває, ніби ця мелодія знає все про її минуле, нагадуючи про колишні кохання та розчарування. Це ніби серцебиття, що постійно стукає: «Padam, padam, padam».
Ця мелодія, як старий друг, що з'являється несподівано, «Il arrive en courant derrière moi» [Вона біжить за мною], і змушує її згадувати все, що було. Вона бачить «toute la comédie des amours» [всю комедію кохання], з усіма обіцянками «je t'aime de quatorze juillet» [я тебе кохаю від чотирнадцятого липня] та «toujours qu'on achète au rabais» [завжди, що купують зі знижкою]. Це ніби її минуле розгортається перед очима, і вона розуміє, що треба «garder du chagrin pour après» [зберегти смуток на потім], бо ця мелодія б'ється «comme un coeur de bois» [як дерев'яне серце].