Sich trauen означає «наважитися» або «зважитися щось зробити», особливо коли страшно чи бракує впевненості. У пісні герой хоче заговорити до дівчини, але не наважується, а згодом дівчина теж чекає, що він зробить перший крок. Це корисний німецький зворот, який передає головну тему пісні: втрачений шанс через нерішучість.
У «Bye Bye» CRO розповідає про двох людей у потязі, які майже знаходять одне одного, але обоє мовчать. Спочатку хлопець їде додому в теплий сонячний день, дивиться у вікно й раптом помічає дівчину. Він думає: «Wenn nicht jetzt, wann?» [«Якщо не зараз, то коли?»], але хвилювання перемагає: у голові повно слів, а сказати нічого не виходить. Коли дівчина виходить із потяга, вона прощається: «Bye bye, meine Liebe des Lebens» [«Бувай, моя любов на все життя»]. Це звучить трохи смішно й водночас дуже сумно, бо вони навіть не встигли познайомитися.
У другій частині ситуація перевертається. Тепер дівчина їде в місто за покупками, помічає симпатичного хлопця й навмисно сідає поруч. Вона теж чекає на перший крок і подумки просить: «Bitte, bitte, komm, sprich mich an» [«Будь ласка, підійди й заговори зі мною»]. Та обоє слухають лише власне серцебиття й пропускають свій шанс. Фраза «Kann schon sein, dass man sich im Leben zweimal begegnet, doch es beim zweiten Mal dann einfach zu spät ist» [«Можливо, у житті люди зустрічаються двічі, але вдруге вже просто запізно»] перетворює випадкову поїздку на маленьку історію про нерішучість: інколи кілька слів у потрібний момент важать більше, ніж ціле майбутнє знайомство.