Ensorcelle походить від дієслова ensorceler, що означає "зачаровувати", "чаклувати" або "очаровувати". Це слово має сильний, майже магічний відтінок.
У пісні Ванесса Парадіс використовує його, щоб описати, як Сена, річка, що протікає через Париж, зачаровує її своєю красою: "Tellement jolie elle m'ensorcelle" (Така гарна, вона мене зачаровує). Це слово ідеально передає відчуття захоплення та чарівності, яке викликає річка.
Уяви собі прогулянку вечірнім Парижем, де головна героїня — це сама річка Сена. Французька співачка Vanessa Paradis разом із Matthieu Chédid перетворюють водну артерію міста на живу, трохи зухвалу красуню. Вона буквально виходить із берегів: у рядку «Elle sort de son lit» [Вона виходить зі свого ліжка / русла] є чудова гра слів, адже французьке lit означає і звичайне ліжко, і русло річки. Сена настільки впевнена в собі, що чарує всіх навколо («elle m'ensorcelle» [вона мене чарує]), а місто опиняється під її владою: «Paris est sous / La Seine» [Париж під Сеною].
Але найцікавіше починається з іншої гри слів: французькою річка «La Seine» звучить точнісінько так само, як сцена «La scène». Співачка раптом звертається до персонажки на ім'я Люсіль, яка виходить запалювати перед публікою: «Extra Lucile quand tu es sur / La scène» [Незрівнянна Люсіль, коли ти на сцені]. Образи річки та сцени зливаються воєдино. Герої стоять на мосту Pont des Arts («Sur le Pont des Arts / Mon coeur vacille» [На мосту Мистецтв моє серце вагається]), дихають свіжим повітрям і бачать власні віддзеркалення у воді. Вони й самі не знають, чому виникло це почуття, просто повторюючи легке й щире: «On s'aime comme ça la Seine et moi» [Ми просто так любимо одне одного, Сена і я].