Lençóis перекладається як "простирадла". Це цікаве слово, яке нечасто зустрічається в піснях, і воно додає інтимності та ностальгії.
У пісні воно використовується для опису спогадів про минулі стосунки: "Tanto quanto nós voávamos debaixo dos lençóis" (Стільки, скільки ми літали під простирадлами). Це створює образ близькості та втраченої пристрасті, роблячи слово дуже емоційним у контексті пісні.
Цей трек — справжній крик душі хлопця, який поїхав шукати щастя з півночі Португалії просто до столиці: «Eu vim do norte direto a Lisboa» (Я приїхав з півночі прямо до Лісабона). Але велике місто зовсім не радує, коли поруч немає коханої. Герой сумує настільки сильно, що навіть культовий португальський сендвіч із м'ясом і сиром втратив для нього смак: «A francesinha já não tem picante» (Франсезінья вже не гостра) — і це одразу нагадує йому палкі поцілунки, які залишилися вдома.
Замість складних метафор тут звучить пряме і відчайдушне прохання: «Maria Joana, apanha o primeiro autocarro / Vem ficar p'ra sempre do meu lado» (Маріє Жуано, сідай на перший автобус, приїжджай жити поруч зі мною назавжди). Хлопець просить маму доглянути за дівчиною («Mamã, cuida dela por mim»), зізнається, що без неї геть загубився («fico à toa»), і вимірює розлуку не кілометрами, а безсонними ночами та виплаканими сльозами, які склалися в цілу річку назад до коханої.