Gabbiano означає 'чайка'. Це цікаве слово, оскільки воно не є повсякденним і має особливе значення в контексті цієї пісні.
У пісні Фабіо Конкато використовує образ чайки, щоб описати, як кохана людина нібито спустилася з неба на землю, принесена чайкою на скелю. Це створює дуже поетичний і ніжний образ, що робить слово незабутнім.
«Fiore di maggio» («Травнева квітка») Фабіо Кончато розповідає маленьку, майже казкову історію про дівчину, яка народилася там, де «c’è sempre il sole» [«завжди є сонце»], на скелі над морем, звідки можна пірнути. Це сонце вона носить у серці: «Sole di primavera» [«весняне сонце»]. У травні на цій скелі «è nato un fiore» [«народилася квітка»]. Квітка тут звучить як ніжне ім’я для самої дівчини, а не як загадка, яку треба розгадати.
Спогад трохи плутається, і саме тому здається живим: оповідач не пам’ятає, чи все сталося на піску, чи в домі його брата. Зате він пам’ятає свято в селищі, п’яних від пісень і радості людей, порожній пляж у теплий травень і її прохання: «Stammi vicino e tienimi la mano» [«Будь біля мене й тримай мене за руку»]. Найчарівніший образ з’являється в небі: вона ніби побачила їх згори, спустилася, отримала «un passaggio da un gabbiano» [«підвезення від чайки»] і опинилася на скелі. Трохи смішна, трохи неможлива історія, зате дуже тепла: людина приходить у світ так, ніби море, сонце й чайка допомогли їй знайти саме це місце.