Tvivelaktig означає «сумнівний», «підозрілий» або «непевний». Це цікаве слово, яке нечасто зустрічається в повсякденній мові, але чудово передає настрій пісні.
У пісні Корнеліс Врісвейк співає: «Jag är en tvivelaktig figur» (Я сумнівна фігура). Він використовує це слово, щоб описати себе як людину, яка не є ідеальною або гідною довіри, підкреслюючи свою скромність і реалістичний погляд на життя.
У цій пісні шведсько-нідерландський артист Корнеліс Вресвейк починає з простого, майже буденного образу: «Somliga går med trasiga skor» [Дехто ходить у рваному взутті]. Але запитання «Säg, vad beror det på?» [Скажи, чому так?] швидко стає докором до Бога й до світу. Бог-Отець «blundar och sover sött» [заплющує очі й солодко спить], тому рвані черевики бідних нікого не турбують. Рядок про «старого й стомленого» звучить особливо гірко: коли людина виснажена, навіть власне взуття вже здається дрібницею.
Далі пісня дивиться на життя з похмурою, але подекуди кумедно-безжальною іронією. Дні «мандрують, як хочуть», а через сто років нинішній громадянин уже не матиме свого місця: хтось інший сяде на його стілець, а він лежатиме в темній могилі й не відчуватиме ні дощу, ні сонця. Та є одна річ, за яку оповідач усе ще тримається: «Bara jag får ha mitt ansikte kvar / Dolt i min älsklings hår» [Аби тільки моє обличчя залишалося схованим у волоссі коханої]. Він називає себе «tvivelaktig figur» [сумнівною постаттю], визнає, що смерть чатуватиме за рогом і забере його, коли захоче. А фінал повертає нас до рваного взуття: люди ходять у ньому, доки вже не можуть ходити, а диявол у пеклі з цього сміється. Чорний гумор тут не пом’якшує пісню, а робить її прямоту ще гострішою.