Червонец (червінець) — це цікаве слово, що означає золоту монету або банкноту номіналом у десять одиниць, яка була поширеною в Російській імперії та СРСР.
У пісні Юрій Лоза використовує це слово, щоб підкреслити марність спроб купити квіти в небі, де їх просто немає, навіть за великі гроші: "Хоть за червонец, хоть за сто" (Хоч за червінець, хоч за сто). Це додає пісні особливого колориту та відтінку минулого.
«Сто часов» Юрія Лози розповідає про зустріч, на яку герой дуже чекав. Він довго був далеко, сумував у дорозі й нарешті прилетів до коханої, але лише на короткий час: «Я прилетел часов на сто» [Я прилетів приблизно на сто годин]. Йому хочеться простих домашніх речей: щоб вона прихилилася щокою, поставила на стіл усе, що є, і не згадувала погані новини. Найкраще в пісні те, що сто годин тут звучать майже як ціле життя: «Сегодня долго не уснем» [Сьогодні ми довго не спатимемо], бо кожна хвилина зустрічі дорога.
Є в цій історії й кумедна деталь: герой знову без квітів, адже пів дня провів у небі, а там їх ніде купити, «хоть за червонец, хоть за сто» [хоч за десять, хоч за сто]. «Червонец» означає десять рублів, тож він жартома каже, що гроші не допомогли б. Вона схудла й виглядає молодшою, а він любить її ще сильніше. Та радість має строк: попереду важка далека дорога, а їй знову залишаються очікування. Проте герой вірить, що вона дочекається, і обіцяє: «Я прилечу часов на сто» [Я прилечу на сто годин].