Divague походить від дієслова "divaguer", що означає "блукати", "відхилятися від теми" або "бути в мареннях". Це слово передає відчуття розгубленості, нечіткості або відсутності контролю.
У пісні "Amour Plastique" це слово використовується для опису стану розуму та почуттів. Наприклад, "Dans mon esprit tout divague" (У моєму розумі все блукає) чудово передає стан закоханості, коли думки та емоції не піддаються контролю, а також "ton âme divaguant sur ma peau" (твоя душа, що блукає по моїй шкірі) створює дуже поетичний та чуттєвий образ.
Цей трек французького дуету VIDEOCLUB звучить легко й безтурботно, але якщо вслухатися в текст, закоханість тут межує зі справжнім божевіллям. Головні герої буквально розчиняються одне в одному: «Dans mon esprit tout divague / Je me perds dans tes yeux» (У моїй голові все блукає / Я гублюся в твоїх очах). Почуття тут настільки сильні, що персонаж називає себе лише тінню партнера («Je ne suis que ton ombre») і просить кохати до самого кінця — «Aime-moi jusqu'à ce que les roses fanent» (Кохай мене, поки не зів'януть троянди).
Романтика тут тісно переплетена з нічною тривогою. Щойно настає темрява, приходять сльози й внутрішній неспокій: «Et la nuit je pleure des larmes... que s'abattent sur moi / Mes tristes démons» (І вночі я плачу сльозами... коли на мене нападають мої сумні демони). Французький текст сповнений гарних метафор про тіла, що рухаються в темряві, та поцілунки на грудях. Це щира, трохи наївна та водночас тривожна поп-історія про людину, яка настільки потонула в іншій («Je me noie dans la vague» — Я тону в хвилі), що вже насилу розуміє, де вона сама, а де її кохання.
VIDEOCLUB — це французький дует, що складався з Адель Кастійон та Матьє Рейно. Вони створювали музику, яка поєднувала свіжий синті-поп з ностальгічним шармом 80-х.
Їхні пісні часто мали мрійливий, трохи меланхолійний настрій, що швидко знайшов своїх слухачів. Серед їхніх найвідоміших робіт — пісня "Amour plastique" та альбом "Euphories". Дует припинив свою діяльність у 2021 році.