영겁 означає «вічність» або «незліченні віки» й описує надзвичайно тривалий проміжок часу. У пісні вислів 영겁같이 긴 여행 передає образ подорожі, що здається нескінченно довгою, тому це рідкісне й поетичне слово добре підкреслює тему вічного кохання та повторного возз’єднання.
У «Deja Vu» TXT герой нарешті повертається до людини, яку довго залишав позаду. Він зізнається: «수없이 도망갔었어» [«Я безліч разів тікав»] і «그저 무서웠었어» [«Мені просто було страшно»]. Навколо них залишилися руїни, а обіцянка пробивається крізь них, мов «폐허 속의 Morse code» [«азбука Морзе серед руїн»]. Образ дуже кінематографічний: є пил на їхніх коронах, зоряне світло обіцянки та сльози, причину яких він колись не розумів. Слово anemoia в рядку «나의 눈물 내 anemoia» [«мої сльози, моя anemoia»] означає тугу за часом або життям, яких людина сама не переживала. Тож його сльози звучать як сум за майбутнім, яке він майже втратив.
Та відповідь знайдена: «나의 미래는 너야» [«моє майбутнє це ти»]. Він просить: «Say my name» [«Назви моє ім’я»], а потім обіцяє обійняти цю людину так міцно, як у перший день їхньої обіцянки. Саме тому вона нагадує йому deja vu, тобто дивне відчуття, ніби цей момент уже колись був. Навіть падіння, довга подорож і вогонь, що обпалює його, не скасовують цього вибору: «넌 all I need» [«ти мені потрібна, ти мені потрібен, ти все, що мені потрібно»]. Фінал звучить як повторна клятва: скільки б разів усе не повторювалося, він знову назве цю людину своїм майбутнім і міцно обійме її, мов наречену під завісою світла.