Szydzi означає "глузує" або "насміхається". Це досить сильне дієслово, яке передає ідею знущання або висміювання.
У пісні Кортез співає: "Bo jawnie szydzi z nas ich każdy wers" (Бо відкрито глузує з нас кожен їхній вірш). Це слово додає драматизму, показуючи, як ліричний герой відчуває, що навіть його власні вірші знущаються з нього та його ситуації, підкреслюючи біль і розчарування.
У цій пісні KORTEZ говорить із жінкою, яка йде, але двері для неї все ще залишаються прочиненими: «Wyjdź po cichu, nie pal światła» [Вийди тихо, не вмикай світло]. Він просить її навіть уві сні торкнутися його скроні, а якщо вона колись захоче повернутися, запевняє: «tutaj nic nie zmieni się» [тут нічого не зміниться]. Вона може забрати старі платівки, які любила, хоча він і так знає напам’ять кожен їхній звук. У цих деталях є дивна суміш ніжності й приреченості: побут триває, а стосунки вже ні.
Найгіркіше звучить прохання брехати дітям: казати, що він десь тяжко працює, що прийде до них на свята, і що вона все ще його кохає. Польське «tyram gdzieś na chleb» [десь гарую заради хліба] є розмовним, дуже приземленим висловом, тому ця брехня звучить не красиво, а боляче буденно. Рядок «Od dawna już wiem» [Я вже давно знаю] повертається знову й знову: він давно розуміє правду, але все ще терпить і навіть сам дивується, «ile można znieść» [скільки можна витримати]. А свої вірші просить спалити, бо кожен їхній рядок відкрито глузує з них. Це пісня про розрив, у якому любов, спільні діти, платівки й невиголошена правда залишаються в одній кімнаті.