Fanaberie перекладається як "примхи" або "забаганки". Це цікаве слово, яке не так часто зустрічається в повсякденній мові, що робить його більш помітним.
У пісні воно використовується для опису повторюваних, можливо, безглуздих дій або думок, які героїня та її партнер продовжують робити, незважаючи на біль. Це підкреслює циклічність їхніх стосунків і те, як вони знову і знову піддаються одним і тим же "примхам".
У «Cliché» польська співачка Karolina Stanisławczyk показує стосунки, у яких розмови вже не рятують ситуацію. Лірична героїня відчуває, що партнер забирає її сили, але все одно дає йому «kolejny kredyt szans» [ще один кредит шансів, тобто знову пробачає і чекає змін]. У відповідь він ховається в мовчанні: «Zdjąłeś płaszcz a ubrany jesteś w ciszę» [ти зняв пальто, але вдягнений у тишу]. Образ трохи дивний, зате дуже точний: людина фізично поруч, а говорити з нею неможливо. Вона просить: «No powiedz coś» [ну скажи щось], та чує лише «banał, frazes, cliché» [банальність, шаблонну фразу, кліше].
Далі пісня перетворює цю пару на історію, яка розпадається просто на очах. Їхній «szklany dom» [скляний дім] має «fundamenty z pustych myśli» [фундамент із порожніх думок], а спільна історія вже «nie trzyma żadnych ram» [не тримається жодних рамок]. Вони знову намагаються заглушити біль, повторюють ті самі «fanaberie» [примхи, безглузді витівки], і тихий потік тягне їх униз. Найгірше тут те, що героїня бачить повторюваний цикл: «My tacy sami» [ми знову такі самі]. Це не романтичне примирення, а втомлене визнання: обоє застрягли в однакових словах, сварках і мовчанні, хоча вона вже прямо каже: «nie chcę więcej» [я більше не хочу].